Процедура відновлення платоспроможності боржника зміниться
Незабаром процедура відновлення платоспроможності боржника зміниться. З 21 жовтня поточного року вступить в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Тож про нові можливості для боржників і кредиторів ми поцікавились у керівника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Олега Трейтяка.
Олегу Миколайовичу, які нововведення запроваджуються?
Вводиться новий для України інститут банкрутства фізичних осіб, завдяки якому законодавець планує врегулювати питання іпотечних кредитів. Так, справи протермінованої заборгованості розглядатимуться господарськими судами.
Якщо брати до уваги практику зарубіжних країн, то на сьогодні, для прикладу, законодавством Сполучених Штатів Америки передбачені спеціальні інструменти врегулювання проблемної заборгованості шляхом реструктуризації або списання боргів. Завдяки цьому громадяни можуть погасити борги, чи в разі неможливості їх погашення, зовсім позбутися і почати життя з “чистого аркуша”.
Закріплення ж відповідних норм в українському законодавстві дасть змогу використовувати міжнародну правову практику. Україна зможе посилювати свої позиції в рейтингу Світового банку «DoingBusiness» за показником “Врегулювання неплатоспроможності».
А що це за рейтинг такий? Рейтинг Світового банку “DoingBusiness” – це результат щорічного дослідження, що оцінює простоту ведення підприємницької діяльності за десятьма показниками у 190 країнах світу.
Підвищення ж позицій нашої держави в ньому визначено одним з ключових індикаторів реалізації Стратегії сталого розвитку “Україна – 2020”.
Слід зазначити, що у 2018 році за показником “Врегулювання неплатоспроможності” Україна займала вкрай низьке 149 місце і 76 – в загальному рейтингу . В 2019 – це 145 та 71 місця. Для прикладу, середня тривалість судової тяжби по врегулюванню неплатоспроможності складає 2,9 років. Тоді як в Ірландії цей процес завершується максимум за 4 місяці. Крім того, вітчизняна процедура банкрутства є досить затратною: її вартість в Україні складає не менше 40,5% від вартості майна боржника. Для порівняння: аналогічні затрати в США, Норвегії та Австралії складають лише 1%. До того ж в Україні досить низький індекс стягнення заборгованості – лише 8,9. У розвинутих країнах цей показник встановлено на рівні 71,2, Норвегії, Японії – понад 90.
На жаль, економічні кризи останніх 10 років перетворили багатьох сумлінних позичальників в неплатників. Але тепер, з набранням чинності Кодексу, у боржників з’явиться можливість закрити боргові питання.
Які ж саме процедури для відновлення платоспроможності фізичних осіб передбачено Кодексом?
Їх дві: реструктуризація боргів боржника і погашення боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника – це судова процедура, яка дозволить списати частину боргів боржника, а решту – сплатити кожному з кредиторів за конкретним графіком погашення. Погашення ж боргів передбачає задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута.
Хто ініціює банкрутство фізичної особи?
Ініціювати процедуру банкрутства фізичної особи, згідно із Кодексом, може лише сама особа, якщо вважає, що не може подолати фінансову скруту у якийсь інший спосіб. Провадження відкривається за заявою боржника, який має звернутися до господарського суду за місцем свого знаходження.
В яких випадках боржник може ініціювати власне банкрутство?
Випадків декілька:
– якщо заборгованість перед кредиторами становить не менше 30 мінімальних зарплат (125 190 гривень). Це може бути як заборгованість перед одним кредитором, так і сумарна перед кількома. Мінімальний термін прострочення не встановлено, а значить, теоретично досить і одного дня.
– якщо фізособа протягом 2 місяців виплачує менше половини суми встановленого місячного платежу;
– якщо винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у боржника майна, що можна стягувати для покриття боргів;
– існує загроза неплатоспроможності фізособи. Боржник повинен надати докази того, що найближчим часом він не зможе проводити платежі. Це досить розмите положення, і поки незрозуміло, як воно буде застосовуватися.
Які документи щодо визнання себе банкрутом необхідно подати фізичній особі до суду?
До суду особа має подати:
– заяву про визнання фізичної особи банкрутом;
– перелік усіх кредиторів боржника, суми боргів, підстави виникнення зобов’язання. Для ФОПів – витяг з ЄДРПОУ, повний перелік майна, копії всіх правовстановлюючих документів, копії договорів щодо відчуження рухомого і нерухомого майна за останній рік, сума яких перевищує 125 000 гривень, інформацію про власні банківські рахунки та депозити;
– копію трудової книжки, інформацію про роботодавця, декларацію про майновий стан боржника і членів його родини за останні три роки. При цьому, декларація має містити інформацію відносно: осіб,які перебувають у шлюбі з боржником (у т.ч. якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника та інших осіб, які спільно з ним проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, у т.ч. осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
– докази авансування винагороди арбітражному керуючому (30 105 гривень);
– проект плану щодо реструктуризації боргів;
– докази підтвердження сплати судового збору – близько 20 000 гривень.
В яких ситуаціях у боржника немає шансів стати банкрутом?
Це може статися, якщо боржник:
– вже оголошував себе банкрутом протягом попередніх 5 років;
– у своїй майновій декларації вказав неповну або недостовірну інформацію, і протягом 7 днів після результатів перевірки не вніс коректні дані;
– намагався уникнути погашення боргу, і для цього купив та зареєстрував майно на когось з членів сім’ї;
– не має фінансової можливості погашати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, що забезпечений квартирою або житловим будинком, яка (ий) є єдиним місцем проживання сім’ї боржника;
– притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності за дії, пов’язані з неплатоспроможністю.
А чи обов’язкова участь арбітражного керуючого у розгляді справ про банкрутство фізичних осіб?
Дана категорія справ обов’язково розглядається за участю арбітражного керуючого, послуги якого має оплачувати боржник окремо та щонайменше за 3 місяці його роботи. Однак, Кодекс допускає ймовірність зловживань з боку Комітету кредиторів щодо арбітражного керуючого. Будь-якої миті, без належних підстав та пояснень, Комітет може замінити арбітражного керуючого на іншого, більш для них прийнятного.
Що передбачає реструктуризація?
Врегулювати питання банкрутства фізичних осіб, які опинилися у скрутному фінансовому становищі, можна через реструктуризацію боргів та реалізацію майна боржника. Реструктуризація як один з можливих сценаріїв розвитку банкрутства фізичних осіб є новим і достатньо прогресивним підходом для України та пропонує низку можливостей:
· реалізацію майна за принципом системи ProZorro, продажі (окрім реалізації єдиного житла — квартири площею до 60 кв. м чи будинку площею до 120 кв. м);
· відстрочку, розстрочку або списання боргу;
· зміну термінів та розміру боргу, можливість повернути борг третьою стороною.
Які борги боржника не підлягають реструктуризації?
Борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Також не підлягатимуть реструктуризації та списанню борги по кредитах, взятих боржником на відпочинок, розваги, покупку предметів розкоші, а також борги, що з’явилися через участь в азартних іграх.
А чи передбачені якісь строки виконання плану реструктуризації?
Строк, протягом якого боржник має виплатити всі свої заборгованості не може перевищувати 5 років, а у разі погашення боргів за кредитами на житло – протягом 10 років. Повторно відкрити справу про неплатоспроможність фізособи буде неможливо щонайменше протягом 5 наступних років.
Який порядок реструктуризації проблемних валютних іпотечних кредитів?
Кодекс вперше запроваджує новий механізм боротьби з недобросовісними позичальниками, що дозволить їм закрити питання з проблемними боргами та надалі вести легальний спосіб життя.
Кодекс пропонує найбільш дієву альтернативу: за підтримки суду сісти за стіл перегорів з банками та домовитися про 5-річний особливий режим реструктуризації (для житла площею менше 60 кв. м) 10-річний режим реструктуризації (для житла площею більше 60 кв. м), коли частина боргу буде розстрочена, а частина – списана. Це має стимулювати платіжну дисципліну громадян та досягнення ними згоди з позикодавцями-банками.
Звісно, єдине житло у родини не заберуть, але виплати за нього мають бути предметом реструктуризації чи мирової угоди.
Такий період пільгових умов реструктуризації боргів стартує за умови, що валюта конвертується у гривню за курсом Національного банку України на день відкриття справи. Отже, боржник має повернути весь іпотечний кредит (100% від несплаченої ринкової вартості квартири за незалежною оцінкою).
І лише після 100% -го погашення реструктуризованого боргу через вказані 5-10 років боржник звільняється від решти зобов’язань – штрафних санкцій і пені, які сформувалися через прострочення обов’язкових щомісячних платежів.
Яке рішення вправі прийняти суд після завершення виконання боржником плану реструктуризації?
1. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність у зв’язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів;
2. Прийняти рішення про невиконання боржником плану реструктуризації боргів, визнати боржника банкрутом і ввести процедури погашення боргів боржника.
А що відбувається з майном фізичної особи – банкрута?
Згідно з новим Кодексом, все майно боржника вважається ліквідаційною масою. Включаючи і те, що перебуває у спільній власності. В грошові вимоги включають сплату податків, зборів та обов’язкових платежів, а от фінансові санкції у вигляді штрафів або пені боржник оплачувати більше не повинен.
Оцінку майна, яке відноситься до ліквідаційної маси, проводить призначений судом арбітражний керуючий. Якщо він не зможе прийти до згоди з кредиторами щодо вартості майна, питання передається до суду. Керуючий може залучати сторонніх фахівців – наприклад, для оцінки вартості нерухомості. Реалізація майна буде відбуватися через відкритий аукціон в електронній системі.
Яке майно, згідно Кодексу, не підлягає реалізації?
– єдине місце проживання боржника, яке не розглядається як предмет забезпечення;
– грошові кошти на рахунках у пенсійних фондах та фондах соцстрахування;
– майнові об’єкти, вартість яких не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати. У тому числі – один холодильник, телевізор і персональний комп’ютер на сім’ю і по одному телефону на кожного члена сім’ї.
Від яких боргів звільнити боржника неможливо?
Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов’язку повернення непогашених боргів щодо:
– відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
– сплати аліментів;
– виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.
Які наслідки чекають фізичних осіб-банкрутів у випадку завершення справи про банкрутство?
Боржникам, які пройдуть встановлену процедуру банкрутства, кредитори спишуть борги. Але неприємних наслідків не уникнути. Згідно положень Кодексу, новоспеченому банкруту можуть заборонити укладання різного роду угод, зобов’язати передати цінні папери, заборонити виїзд за кордон і т.д. Крім того, протягом 5 років після визнання неплатоспроможності фізособа не може ініціювати процедуру банкрутства.
Визнання банкрутства може відбитися на репутації фізосіб-підприємців, які потрапили в категорію неплатоспроможних. По-перше, протягом 5 років після визнання банкрутства фізособа зобов’язана письмово повідомляти про свою неплатоспроможність перед укладенням деяких видів угод. Наприклад, договорів позики, поручительства і застави, кредитних договорів. По-друге, протягом 3 років після закриття справи про визнання банкрутом, боржник не вважається особою з бездоганною діловою репутацією.
Підсумовуючи хочу сказати, що банкрутство може стати дієвим механізмом як для боржника- фізичної особи, щоб зберегти та акумулювати свої активи чи відновити платоспроможність, так і для кредитора. Кредитор, шляхом участі у зборах кредиторів, має можливість реально впливати на виконання зобов’язань боржника, а не лише спостерігати зі сторони, як це відбувається у звичайному виконавчому провадженні.
